Предмет: Химия, автор: sabinaospanbaj

Радиоактивті шипажайлардың суында болатын элемент, ең ауыр бекзат газ

Ответы

Автор ответа: zxur
0

Відповідь:

Радіоактивті шипажайлардың суында болатын элемент - радон (Rn). Радон — бекзаттардың (немесе нәтижеде тізімнен шаралардың) тобының ең ауыр газы. Онды тараптасуынан (радиоактивті табиғи газдардың болып табылуынан) болатын орындарда, адамдардың өмір секундтардың жасауынан бекзаттар болатын ең тармақты элемент. Бұл тамызға, өйткені радон жауынгерге кірмейді және орта жиынтығына жатты анықталмайды. Бұл қауіпсіздік қағылу жасауы үшін өнімділікті, дайындалған төбелерді жасау үшін айналаса алады.

Пояснення:

Интересные вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
СРОЧНО ПОМОГИТЕ ДАЮ 100 БАЛОВ
1.Прочитайте текст.Визначте його стиль і тип мовлення.Доведіть свою думку.З якою метою і де він може бути опублікованим.
2.Випишіть з тесту ключові слова і обгрунтуте їхню роль у розкритті змісту.
3.Скласти 2 речення за словами -гаj, вабити, вир, каљужа, крок, кут, куњати, снага-

Українська мова виникла не відразу. Вона, виділившись у прадавні часи з якогось індоєвропейського діалекту. Формування проходило протягом тисячоліть. Багато елементів, що вирізняють нашу мову з-поміж інших (розрізнення г і ґ, чергування у і в, роди іменників, кличний відмінок, дієвідмінювання дієслів тощо), спостерігаються вже в архаїчній латині (V—І ст до н.е.), яка теж належить до індоєвропейських мов.Чимало прадавніх слів спільні для української і латинської мов. Діти латинян так само зверталися до батьків mamma, tata, як і сучасні українські. На хліб казали papa, забите місце називали vava, ховаючись, промовляли kuku.
Ще переконливіші аргументи про давність української мови дає сербська мова. Серби на Балкани переселилися з території сучасної України в VІ —VІІ ст. н.е. За тринадцять-чотирнадцять століть в українській та сербській мовах сталися чималі зміни. Проте й тепер дуже відчутна їхня близькість. Зокрема, в сербській мові перед звуками е та и приголосні вимовляються так само твердо, як і в українській: весели, тихи.Багато спільного є у відмінюванні іменників. В обох мовах вони однаково діляться на чотири відміни. З усіх слов’янських мов лише в українській і сербській та ще в словенській дієслова в першій особі множини мають закінчення – мо: оремо, стоjимо.Майже однаково в обох мовах змінюються дієслова в наказовому способі. Наприклад: чекаj, чекаjмо, чекаjте. Чимало слів, які, здавалося б, є специфічно українськими, вживаються також у сербській мові. Вони майже в однаковому звучанні і з тим самим значенням гаj, вабити, вир, каљужа, крок, кут, куњати, снага, треба тощо.