1. Задача
Під час досудового слідства у справі за підозрою Палія Т. у ряді крадіжок особистого майна громадян судово-психіатричною експертизою встановлено, що Палій Т. страждає на тимчасовий розлад душевної діяльності, внаслідок чого він підлягає направленню на примусове лікування до психіатричної лікарні з загальним наглядом. Матеріали досудового розслідування надіслано до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Суд повернув справу до районної прокуратури, зазначивши в ухвалі, що психічний розлад у обвинуваченого тимчасовий, а тому питання про направлення його на лікування не підлягає розглядові в суді.
Оцініть рішення слідчого і суду.
2. Задача
Громадянка Микитин Д. подала до місцевого суду заяву про те, що її сусід Гошко С. вдерся до неї в будинок і завдав їй ударів кулаками в шию та голову, заподіявши тілесні ушкодження, просила притягнути його до кримінальної відповідальності. Суддя виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо Гошка С. за відсутністю складу злочину, вказавши, що в матеріалах немає акту медичного освідування про заподіяння Микитин Д. тілесних ушкоджень. Потерпіла на медичне освідування не направлялася, пояснення Гошка С. в матеріалах кримінального провадження відсутні, що й виявила апеляційна інстанція, отримавши скаргу від потерпілої.
Оцініть дії та рішення судді. Як на них має реагувати суд апеляційної інстанції?

Відповідь:

Знизу

Пояснення:

1. У справі Палія Т., психіатрична експертиза підтвердила наявність тимчасового розладу душевної діяльності у підозрюваного. Згідно з цим, слідчий вирішив направити справу до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Проте, суд в рішенні зазначив, що психічний розлад у обвинуваченого є тимчасовим, тому не підлягає розгляду в суді.

Оцінюючи рішення слідчого, можна вважати, що його рішення про направлення справи до суду було обґрунтованим, враховуючи результати психіатричної експертизи, яка встановила наявність тимчасового розладу душевної діяльності.

Щодо рішення суду, яке повернуло справу до прокуратури, зазначаючи тимчасовість розладу, можна сказати, що воно може бути спростоване відповідними експертними доказами та додатковими обстеженнями, які можуть підтвердити стан обвинуваченого. Однак, окремо відносячись до рішення самого суду, ми не можемо зробити висновок про його правильність без аналізу всіх обставин справи.

2. У справі Микитин Д., суддя прийняв рішення про закриття кримінального провадження щодо Гошка С. з мотивом відсутності акту медичного освідування щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій. Поряд з цим, потерпіла на медичне освідування не направлялася, а пояснення Гошка С. також відсутні в матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи дії судді, можна сказати, що він прийняв рішення про закриття провадження на підставі відсутності об'єктивних медичних даних щодо заподіяних тілесних ушкоджень. Однак, суд міг вимагати проведення медичного освідування або додаткових досліджень для з'ясування обставин справи.

Апеляційна інстанція повинна реагувати на неповноту доказів в справі та недостатність мотивування рішення суду першої інстанції. Вона може виправити помилки чи прийняти нове рішення на підставі нових доказів і обставин, встановлених під час розгляду справи.