Твори про Другу світову війну як засудження агресивності та антигуманності людства. прошу помогите дам 50 балов!!!!!!!!!!!!!!

Ответ:

"Мир, що піднявся з руїн"

Соняшники розцвітали в полі, а вітерець ніжно грав із полум'ям квіток. На перший погляд, це був картинний пейзаж. Але, зглянься уважно, і побачиш сліди минулої страшної ери - Другої світової війни.

Від глибокої рани, нанесеної людьми самими собою, земля ще лікувалася. Більше не чути було криків, гуків, тільки тихе шепотіння вітру, як спроба природи поглибити поранену землю. Однак серце природи теж зазнало порушення.

Ліс, колись густий і таємничий, залишився лише пам'яттю. Він прокидається, але схожий на старика, який втратив все, що було дороге. Річки знову текли, але вода неслиханно змінилася від отрути і крові. В далекому небі з'явилися соколи, але вони несли в собі тягар мілітаризму і більше не брали на себе відповідальність за нерозумні війни.

І серце людства, хоч і пройняте болем, шукало вибачення та людяності. В останніх слідках агресивності воєн відкривалися нові сторінки - сторінки розуміння і любові. Люди згадували, як колись жили в мирі та гармонії.

Веселий сміх дітей лунає навколо, нагадуючи всім, що майбутнє належить їм. І хоча війна залишила свої позначки, людство вирішило повернутися до своїх корінь, де гармонія і спільнота стали ключем до нового світу.

Цей світ, піднятий з руїн, був світом миру, любові і розуміння. А вітерець, ніжно граючи із квітами, розносив повідомлення про надію та відновлення.

Объяснение: