Предмет: История, автор: botk53215

28. Козацька еміграція. Пилип Орлик. Конституція 1710 р. – видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України.



29. Кирило-Мефодіївське товариство та його значення для розвитку українського політичного руху. «Книга буття українського народу».



30. Українські землі у складі Російської та Австро-угорської імперій. Політико-соціальне становище.



31. Становлення і консолідація української нації другої половини XIX ст.





32. Соціально-економічні реформи царського уряду у другій половині XIX ст. Їхній вплив на соціально-економічні та етнічні процеси в Україні.



33. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст. Столипінська аграрна реформа в Україні.



34. Брестський мир (1918 р.) та німецько-українська угода.



35. Українська політична думка на початку ХХ ст. М. Грушевський, Д. Антонович, Д. Донцов.



36. Діяльність Центральної Ради. Досягнення і прорахунки.



37. Українська національно-демократична революція (1917-1921 рр.). Проголошення УНР та її боротьба за державну незалежність України.



38. Українська гетьманська держава П. П. Скоропадського.



39. Громадянська війна. Проголошення Радянської влади в Україні. Стратегія і тактика більшовиків.



40 .Проголошення ЗУНР. Злука 22 січня 1919 року.


41. Уроки української національно-демократичної революції та громадянської війни.

42. Українська національно-визвольна революція (1917-1921 рр.). Утворення Центральної Ради. Основні напрямки політичної діяльності. Роль М. Грушевського та П. Скоропадського.

Нужно ответить на вопросы

Ответы

Автор ответа: platplug29
1

28. Козацька еміграція – це масове переселення козацтва з України до інших країн у результаті поразки гетьманату під час Північної війни та Полтавської битви. Козаки переселялись до Польщі, Туреччини, Австрійської імперії та інших країн, де продовжували здійснювати опір російській владі.

29. Кирило-Мефодіївське товариство було засноване в 1845 році з метою просвітницької діяльності та збереження української мови та культури. Воно мало велике значення для розвитку українського політичного руху, оскільки його члени впливали на свідомість українського народу та сприяли національному відродженню. В рамках діяльності товариства була видана «Книга буття українського народу», яка стала однією з найважливіших праць української національної історіографії.

30. Українські землі знаходилися під владою Російської та Австро-угорської імперій протягом ХІХ-ХХ століть. Політико-соціальне становище українського населення було підпорядковане імперським інтересам і часто характеризувалося експлуатацією та насильством. Українські землі страждали від русифікації, заборони української культури та репресій з боку російського та австрійського урядів.

31. Становлення і консолідація української нації в другій половині XIX століття були пов'язані з розвитком національного самосвідомості та політичного руху. Українська інтелігенція, національні культурно-освітні установи та видавництва активно працювали над збереженням та розширенням української мови та культури. Також в цей період відбулася масова українізація територій заселених українським населенням.

32. Соціально-економічні реформи царського уряду у другій половині XIX століття мали значний вплив на соціально-економічні та етнічні процеси в Україні. Зокрема, були проведені земельні та промислові реформи, які призвели до розвитку капіталістичних відносин, збільшення промислового виробництва та міського населення. Однак, ці реформи часто супроводжувалися експлуатацією робітничого класу та селянства, а також русифікацією та пригнобленням українців.


botk53215: Я за любую помощь благодарен
Интересные вопросы
Предмет: Психология, автор: ahmedovak351
Задание 2. Исправьте текст так, чтобы он был правильным с точки зрения психологии. Я чувствовал холод могильной плиты, и в душе я ощутил ужас от всего происходящего.

Задание 65. Определите, к какой категории эмоциональных явлений (положительные и отрицательные эмоции, стенические и астенические эмоции, настроение, аффект, страсть, стресс) относится переживание, описанное в каждом случае. По каким признакам это можно установить?

А. Получив в свои ворота гол, игроки стали неузнаваемы - куда девались их задор и одержимость. (По В. С. Мерлину.)

Б. Во время сдачи вступительного экзамена по математике сильный ученик, отличник, не может справиться с простенькой задачей. Говорит, что у него какое-то странное состояние: всё забыл. (По В. С. Мерлину.)

В. Ученик 7 класса рассказывает, что когда он очень расстроен, то всегда всем начинает говорить грубости. Злоба так захватывает его, что он хочет её вылить на других. Из-за этого возникают ссоры, драки и прочие недоразумения. Позже он жалеет о случившемся и раскаивается. (По В. А. Крутецкому, Н. С. Лукину.)

Г. Добросовестная и прилежная ученица была спрошена учителем. В это время в класс 23 вошёл директор школы. Девочка растерялась и сразу замолчала. На наводящие вопросы отвечала сбивчиво. Создалось впечатление, что она не знает урока. После того, как директор вышел из класса, девочка бойко и уверенно ответила по всему тому материалу, который безуспешно пыталась воспроизвести ранее. (По В. С. Мерлину.)

Д. При обучении прыжкам с парашютом некоторые новички не находят в себе сил покинуть борт самолёта. Иных только повторным приказом удаётся заставить сделать шаг за борт самолёта. Страх и волнение не оставляют их и тогда, когда шёлковый купол парашюта раскрывается над ними, они теряют способность воспринимать происходящее и не могут сделать ни одного разумного действия. Иногда такое состояние не преодолевается и приходится расставаться с мыслью о прыжках. (А. Усков и Н. Мясников. Лётчик-испытатель.)

Е. Графиня Ростова после получения известия о гибели сына Пети «лежала на кресле, странно-неловко выпячиваясь, и билась головой о стену… - Наташу!- кричала она, отталкивая от себя окружающих. - Подите прочь все, неправда! Убили! Ха-ха-ха-ха!…неправда!»(Л. Н. Толстой. Война и мир.)

Д. В условиях нерешённой задачи у испытуемого повысилась двигательная активность. В течение всего опыта он насвистывал, напевал, постукивал по столу пальцами, тёр руки и лицо. Движения, прежде осторожные и точные, стали сильными и размашистыми. Испытуемый стал необыкновенно говорлив: к звуковому сигналу на ошибку отнёсся резко отрицательно. Затруднения высказывал вслух. Работа прерывалась залпами озвученных вздохов: «Ух! Ой, ой, ой!» в конце опыта появилась одышка. Но сознательный контроль не был нарушен. Испытуемый использовал логические выкладки при определении допущенных ошибок. (По В. В. Суворовой.)[5]
Предмет: Русский язык, автор: Аноним