діалог с прямою мовою

У лікарні Василько лежав у ліжку й думав:– Завтра я не піду до школи, але у мене так багато роботи. А тут таке нещастя: лікар сказав, що треба лежати цілий тиждень. Що робити?Василько повернувся на бік, застогнав від болю. У цей час до палати зайшов лікар і поцікавилася:– Васильку, тобі нудно лежати?– Звичайно, нудно.– Я прийшов запитати, чи паморочиться в голові?– Так, паморочиться.– Давай ти приймеш ці ліки. Добре?– Ну що ж, давайте… А що ще я повинен робити? – запитав він.– Ти лежи, – з подивом подивився лікар на Василька і розсміявся.– Чому Ви смієтеся? – образився Василько.– Пробач, будь ласка… Скільки тобі років, хлопчику? – запитав лікар.– Чотирнадцять.– Ти зовсім дорослий. А що ще тебе болить?– У мене все болить, лікарю: голова та груди.– Відкрий рота. Покажи язик… Так… Скажи «а». Тепер зніми сорочку, я подивлюся твій живіт… Так болить? А так? Нічого серйозного. Зараз випишу рецепт. Нехай твоя мама піде до аптеки за ліками. Будеш приймати по дві таблетки тричі на день. Ввечері я знову прийду оглянути тебе. У мене немає ніяких сумнівів, що це ангіна. А чому такий сумний? – запитав лікар.– Я сам не знаю, – відповів якомога серйозніше хлопець.– Одужуй, Васильку. До побачення, – сказав лікар і вийшов з кімнати.