Предмет: Окружающий мир, автор: grenieg1

Как делают печенье???

Ответы

Автор ответа: Ilariya2005
1
ПРОЦЕСС ПРИГОТОВЛЕНИЯ

Сегодня приготовим хрустящее, ароматное и очень вкусное печенье «Спекулос». В Германии, Швеции и Дании спекулос - обязательное угощение в новогодние и рождественские праздники, а в Бельгии и Нидерландах их готовят круглый год. Родиной печенья считаются сразу две страны Бельгия и Нидерланды, но сегодня предлагаю готовить печенье по традиционной бельгийской рецептуре.


По составу спекулос близки к песочному печенью, однако некоторые нюансы приготовления и компоненты теста делают их чуть более крепкими и гораздо более хрустящими.


Традиционный состав - сочетание «тёплых» специй (корицы, имбиря, мускатного ореха), которые часто добавляются в новогоднюю и рождественскую выпечку - придаёт печенью «праздничный вкус». Присутствие в составе щепотки соли и перца – неповторимую пикантность, а тростникового сахара – карамельные нотки.


Домашние спекулос отличный вариант подарка «своими руками». Печенье хорошо сохраняет форму и не боится даже небрежной транспортировки. А его невероятный аромат, затейливый внешний вид, пряный вкус с нотками карамели и очень хрустящая текстура придутся по вкусу всем без исключения! 

найдите в интернете на сайтах

или на ютьюб



Интересные вопросы
Предмет: Геометрия, автор: InterestinPerson
Предмет: Українська мова, автор: pomid0rchik
Допоможіть зробити переказ та план твору

Перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.Впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою во­дою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушни­ком, казали приповідку: «Бог на поміч». Брали борошно, вне­сене із комори, і починали пересівати.У неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. Зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим додають кисло­го молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.

Розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом. Коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, уку­туємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рябчунцем, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, наре­шті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли робо­ту, а потім починали викачувати хліб.Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник.Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний лис­ток поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули ло­пату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю…Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, ва­жать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здо­ром. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.
Предмет: Биология, автор: kizar4ik45