Предмет: Українська мова, автор: Ilona12111o

Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність, тип мовлення. Кажуть, що розумних і приємних співрозмовників так мало перед/усім тому, що більшість людей думає над тим, що вони хочуть висловити, а не як/слід відповідати. Розуміючи важливість спілкування, люди прагнути як/о/мога краще оволодіти цим мистецтвом. Дейл Карнегі пропонує простий спосіб стати найцікавішим спів/ розмовником: для цього, по/перше, слід бути уважним слухачем з/початку і до/кінця розмови, заохочуючи інших розповідати про себе, бо їх на/багато більше цікавлять свої проблеми, ніж ваші; по/ друге, треба приєднатися до погляду спів/розмовника. А охочим побесідувати Карнегі дає поради від супротивного: «Як/що ви хочете дізнатись, як змусити людей уникати вас, сміятися з вас по/за/очі або навіть зневажати вас, то/ось вам на цей випадок рецепт: ні/коли ні/кого довго не/вислуховуйте. Без/перестанку говоріть про себе самого. Як/що у вас з’являється якась думка в той момент, коли розмовляє ваш спів/розмовник, не/чекайте, поки він закінчить. Він не/такий розумний, як ви. За/для чого витрачати час, вислуховуючи його пусту балаканину? Відразу/ж утрутьтеся й перебийте його на середині фрази». Підсумовуючи, Карнегі запевняє, що такі люди, які не/вміють слухати,— нудні, не/виховані, самозакохані та самовпевнені, тому ні/коли не/стануть добрими спів/розмовниками (За О. Корніякою).​

Ответы

Автор ответа: mishaiv17
0

Відповідь:Даний текст може бути віднесений до науково-популярного стилю мовлення. Він містить інформацію та поради, які стосуються спілкування та покращення навичок співрозмовника.

Тип мовлення, використаний в тексті, можна назвати інструктивним, оскільки автор дає конкретні поради та рекомендації щодо спілкування. Його ціль - надати читачам корисні практичні поради щодо того, як стати цікавими співрозмовниками та покращити свої навички спілкування.

У тексті зустрічаються такі елементи стилістичного оформлення, як лаконізм (короткі речення, як "Дейл Карнегі пропонує простий спосіб стати найцікавішим спів/розмовником"), риторичні питання ("За/для чого витрачати час, вислуховуючи його пусту балаканину?") та цитата ("Як/що ви хочете дізнатись, як змусити людей уникати вас...").

Загальна тема тексту - покращення навичок спілкування, зосередження на слуханні, врахуванні думки співрозмовника та виявлення інтересу до нього, а також уникання негативних реакцій, які можуть завадити ефективному спілкуванню.

Зробіть кращою будь ласка)

Интересные вопросы
Предмет: Українська література, автор: renataliev200805
РЕБЯТА ПОМОГИ ПЖПЖПЖПЖЖПЖП ОЧЕНЬ СРОЧНО НУЖНА ПОМОЩЬ!!!!!!!!!!!!!!! НАДО 1.Визначить Тему тексту. 2.Визначте Основну думку тексту ПЖПЖЖПЖПЖПЖПЖЖПЖПЖ!!!
У чому твоє призначення?
Мабуть, кожен із нас часто запитував себе: хто я
такий і яке моє призначення на Землі? Як зробити
своє життя цікавим і різноманітним? Як прожити, щоб
отримувати задоволення і водночас бути корисним
суспільству? Питання дуже складне і в той же час
дуже просте, а відповідь ще простіша: жити потрібно
по совісті. Досить часто можна почути, що людям без
честі і совісті набагато легше пристосовуватися до
будь-яких умов і до будь-якого середовища. Але це
зовсім не так. Інколи за маскою вульгарності і
грубості ховається зранена душа, яка так прагне
щастя і хорошої долі. Часто в пошуках кращого ми не
помічаємо звичайних земних радостей, а вони ж ось
тут, зовсім поряд. Це сонячний ранок і тихий
журливий вечір, це рідне село, де ти знаєш кожну
стежку, це родина з дорогими тобі людьми, це школа і
шкільні друзі, котрі інколи готові заради тебе на
відчайдушні необдумані вчинки…
Щастя – це те, що тебе оточує, що рухає тобою і дає
наснагу. Щастя – це перше посаджене дерево і
перший поцілунок, це батьківська похвала і хороша
оцінка у щоденнику, це смачна цукерка і радість від
забитого гола, це красива сукня і чашечка ароматної
кави…Зуміти це все оцінити – справа не хитра, але
водночас варто задуматися: а хто ж я серед цієї
життєвої круговерті? Сьогодні кинув грубе слово мамі,
тоштурхонув ногою кота, який трапився на шляху (нехай
знає в оселі місце!), розказав учителю свої права,
забувши про свої обов’язки, втік з третього уроку, а
ще…А ще багато чого, тільки чомусь ці «подвиги» не
принесли бажаного задоволення. А ще…А ще в душі
якийсь буравчик не дає спокійно заснути, перевертає
з боку на бік, відганяє сон. Це – совість. І є вона у
кожного з нас. Тільки одні роблять висновки, а інші
випробовують долю, наступаючи і далі на ті самі
граблі, які так боляче б’ють носа. Жити по совісті? А
це як?
Мабуть, треба поглянути на себе збоку і прокрутити все
назад: ласкаво обізватися зранку до батьків, бо вони у
нас одні, погладити Мурчика, який так чекає від тебе
ласки, поглянути в очі вчителя, у яких відбивається
щире бажання навчити і безсилля перед твоєю
байдужістю, відсидіти урок, хоч як би важко не було,
попросити вибачення у товариша, якого зовсім недавно
вилаяв останніми словами, переділити навпіл яблуко,
пригостивши першокласника…І тоді буравчик серед
ночі притихне і спатиме спокійно разом з тобою. А ти,
прокинувшись інколи посеред темряви, подумаєш: яке
ж все-таки життя цікаве і різноманітне, то навіщо його
дні витрачати на всілякі дурниці, коли можна прожити
гідно, залишивши після себе по-справжньому хороший
слід.​​