Предмет: Физика, автор: DARK3830

Знаючи, що тіло здійснює гармонічні коливання за законом х = 0,2 sin (п/4*t+п/4) (м).

а) визначте амплітуду, циклічну частоту та початкову фазу коливань тіла;

б) обчисліть період і частоту коливань тіла;

в) знайдіть фазу коливань і координату тіла через 1 с після початку відліку часу.

Розв’яжіть за подібним завданням на фото!

Ответы

Автор ответа: yaroslavbykov05
0

а) Амплітуда коливань тіла - це максимальне відхилення від положення рівноваги. У даному випадку амплітуда дорівнює 0,2 м.

Циклічна частота коливань тіла - це кількість повних коливань, виконаних тілом за одиницю часу. За заданим законом коливань, видно, що час одного повного коливання дорівнює періоду T = 2π/ω, тому циклічна частота ω = 2π/T. У даному випадку час одного повного коливання T = 2π/(π/4) = 8 с, тому циклічна частота ω = 2π/8 = π/4 рад/с.

Початкова фаза коливань - це фазова константа, яка визначає положення тіла в початковий момент часу t = 0. У даному випадку початкова фаза дорівнює π/4.

б) Період коливань тіла T - це час, протягом якого тіло виконує одне повне коливання. У даному випадку період дорівнює 8 с.

Частота коливань тіла f - це кількість повних коливань, виконаних тілом за одну секунду. Вона обчислюється за формулою f = 1/T. У даному випадку частота дорівнює 1/8 = 0,125 Гц.

в) Фаза коливань і координата тіла через 1 с після початку відліку часу можуть бути знайдені, підставивши t = 1 с в формулу для коливань:

x = 0,2 sin (π/4*1+π/4) = 0,2 sin (π/4 + π/4) = 0,2 sin (π/2) = 0,2.

Таким чином, фаза коливань через 1 с після початку відліку часу дорівнює π/2 рад, а координата тіла дорівнює 0,2 м.

Интересные вопросы
Предмет: Литература, автор: oksankakuzmenko1979
) Подчеркнуть высказывание, анализирующее средства и приёмы создания образов приведенных ниже главах XL Но наше северное лето, Карикатура южных зим, Мелькнет и нет: известно это, Хоть мы признаться не хотим. Уж небо осенью дышало, Уж реже солнышко блистало, Короче становился день, Лесов таинственная сень С печальным шумом обнажалась, Ложился на поля туман, Гусей крикливых караван Тянулся к югу: приближалась Довольно скучная пора; Стоял ноябрь уж у двора. XLI Встает заря во мгле холодной; На нивах шум работ умолк; С своей волчихою голодной Выходит, на дорогу волк; Его почуя, конь дорожный Храпит — и путник осторожный Несется в гору во весь дух; На утренней заре пастух Не гонит уж коров из хлева, И в час полуденный в кружок Их не зовет его рожок; В избушке распевая, дева Прядет, и, зимних друг ночей, Трещит лучинка перед ней.