Предмет: История, автор: dinkxs

ДУЖЕ ПОТРІБНО, ПРЯМ СМЕРТЕЛЬНО! ( повна відповідь) (даю 100 балів)
Перерахуйте чинники, які сприяли розвитку кризових явищ у міжнародній політиці в часи "озброєного миру".

Ответы

Автор ответа: moyo334486
1

Ответ:
Деякі чинники, які сприяли розвитку кризових явищ у міжнародній політиці під час "озброєного миру", включають:

Геополітичні протиріччя: Незалежно від наявності миру, геополітичні протиріччя між країнами можуть продовжувати існувати і стати джерелом напруги та конфліктів.

Гонка у зброї: Країни можуть продовжувати змагатися за перевагу у військовій сфері, навіть у періоди офіційного "миру". Це може призвести до зростання напруги і поглиблення конфліктів.

Економічні проблеми: Економічні кризи, нерівномірний розподіл ресурсів і проблеми з торгівлею можуть підштовхувати країни до конфліктів і конкуренції за обмежені ресурси.

Етнічні та релігійні конфлікти: Незалежно від наявності офіційного миру, етнічні та релігійні протиріччя можуть продовжувати поглиблювати напругу і сприяти розвитку кризових ситуацій.

Політичні протиріччя: Неспроможність досягти міжнародної згоди та вирішити складні політичні проблеми можуть сприяти посиленню конфліктів і кризових ситуацій.

Важливо зауважити: ці чинники можуть взаємодіяти між собою і варіювати в залежності від конкретної історичної ситуації та контексту.


dinkxs: велике дякую
Интересные вопросы
Предмет: Русский язык, автор: amirmirambaev777
Из текста Задания А выпишите качественные, относительные, притяжательные прилагательные(по 2 прилагательных

В горах мне вспомнилась недавняя поездка к одному чудесному кургану. Его местные жители называют Шайтан-курган, что в переводе означает «Холм дьявола». Другое его имя – Поющий бархан. Это песчаная гора в отрогах Джунгарского Алатау.
Добирались мы до места довольно долго. Вот проехали мутную реку Или. Остались позади зелёные кустарники. Началась безлюдная пустыня. У холодного ключа, бьющего из-под камней, мы нечаянно вспугнули двух джейранов. Вот и бархан. Метров двести в высоту, серо-жёлтого цвета, весь из мельчайших песчинок. Вскарабкаться на бархан нам было не так-то легко. Он зыбок, крут, но зато сверху открывается дивный вид на дикую пустыню с бегущими пятнами – синими тенями от облаков.
Налюбовавшись вдоволь, мы начали спуск. Увязая в песке, покатились вниз. Песок там мелок, сух и рассыпчат. Никто из нас так и не понял, как держится насквозь прокалённая солнцем песчаная гора, как её до сих пор не разнесли ветры. Ноги увязали всё больше. Потом нас подхватил песчаный оползень и увлёк вниз.
И тут произошло чудо. Как будто изнутри горы мы услышали тревожный вибрирующий звук: рёв не рёв, гром не гром, – мощный гул пустыни, густой трубный голос горы. Мы не поленились, вскарабкались вторично на вершину поющего бархана и ещё раз скатились вниз под песчаную мелоди