Предмет: История, автор: artemvalko809

1.Які обставини підштовхнули до видання "Русалки Дністрової" в Угорщині?
2.Який був тираж?
3.Який був головний намір написання цього альманаху?
4.Якою була реакція на видання цього журналу?
5.Якою була доля авторів "Русалки Дністрової"?
6.У чому історичне значення цього журналу?

Ответы

Автор ответа: Dddddfdddd
1

Ответ:

1. "Русалки Дністрової" було видано в Угорщині через обмеження національної цензури в Російській імперії та можливість вільніше висловлювати ідеї й погляди.

2. Тираж "Русалок Дністрової" становив близько 2500 примірників.

3. Головний намір цього альманаху полягав у підтримці української культури, мови та літератури, сприянні розвитку національної ідентичності українців.

4. Реакція на видання була двоїстою: з одного боку, викликала зацікавленість серед української громадськості, з іншого - викликала негативні реакції з боку російської цензури та частини офіційного оточення.

5. Автори "Русалки Дністрової" часто опинялися під тиском цензури та політичних переслідувань. Деякі з них виявилися в еміграції, інші продовжували писати, але під різними псевдонімами.

6. Цей журнал мав значення для української літератури та культури, бо він став платформою для вільного висловлення ідей, публікації творів, які не проходили цензуру, і сприяв збереженню культурної спадщини. Також він показав важливість еміграції для української інтелігенції та культурного життя.

Интересные вопросы
Предмет: Русский язык, автор: mrjordan92662
Помогите нужно написать сжатое изложение
надо сдать текст чтобы он не потерял смысл

I. ВЕЧНЫЕ ЦЕННОСТИ

1.01. ДОРОГА В ТЕАТР

Мы опаздывали в театр, на балет. Оставалось пятнадцать минут.

Троллейбусная остановка была совсем близко.

Неожиданно мы заметили слева от дорожки большую безрогую козу,

а рядом с ней старушку, которая медленно сползала на землю. Мы поняли,

что ей плохо.

Мы свернули с тропинки и подошли поближе. Старушка сказала, что

ноги еѐ не держат. Мы схватили еѐ под руки, усадили на скамейку и решили

продолжить путь. Ведь мы опаздывали в театр. Оглянувшись, мы поняли, что

старушка снова была на земле. Коза Марта стояла рядом и была явно

испугана.

Мы вновь подняли старушку и решили довести еѐ до дома.

Моя дочь взялась за верѐвку, которая была привязана к шее козы, а мы

подхватили старушку под руки и не спеша двинулись к еѐ дому.

Впереди шла дочь в нарядном платье, в руке она держала длинную

верѐвку, толстая коза послушно семенила следом. Чуть отставая, шли мы

и медленно вели под руки нашу бледную старушку.

Мы расспрашивали бабулю про жизнь, про здоровье, про козу.

Оказалось, что старушке уже почти девяносто лет. Небольшой домик, в

котором она жила, был совсем рядом. Всѐ семейство старушки состояло из

козы и собаки. Меня поразило поведение козы. Коза явно нервничала. Было

очевидно, что состояние бабули еѐ тревожит. «Да, мы с Мартой одна семья»,

– сказала старушка.

Ключ от ворот висел у старушки на шее на длинном шнурке. Я вставил

его в замочную скважину. Дверь открылась, и мы зашли во двор. Во дворе

нас встретил сердитый пѐс. Дочь остановилась, а коза решительно,

по-хозяйски прошла вперѐд. Пѐс знал свои сторожевые обязанности. И тут

коза опустила свою безрогую башку и решительно пошла на собаку, которая

вмиг оказалась в своей будке. Больше пѐс нас не беспокоил.

«Марточка у нас главная», – устало пояснила старушка.

Я посмотрел на еѐ лицо. Оно уже не было таким болезненным.

Мы пошли к выходу. Коза стояла рядом со старушкой, уткнувшись

головой в еѐ юбку. Какое-то щемящее чувство охватило меня.

«Мы – одна семья», – вспомнились мне слова старушки.

В театр мы опоздали, и балет мне не понравился.

Наверное, потому, что я всѐ время думал про старушку и еѐ козу.

(По О. Болтогаеву

Предмет: Алгебра, автор: hannahblack58